Структура та органи управління закладом
Управління закладом освіти
Управління закладом освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства України та установчих документів.
🔹 Суб’єкти управління
- Засновник: Чопська міська рада
- Уповноважений орган: Управління освіти, культури, молоді та спорту
- Директор: Василь Мага
Також до управління закладом залучені:
-
педагогічна рада;
-
рада школи;
-
органи громадського самоврядування;
-
інші органи, передбачені законодавством та статутом закладу.
🔹 Структура управління
1. Органи колегіального управління
-
загальна конференція колективу;
-
рада школи;
-
педагогічна рада;
-
наради при директорі та його заступниках.
2. Адміністрація закладу
-
директор;
-
заступники директора.
3. Органи громадського самоврядування
-
учнівське самоврядування;
-
педагогічні працівники (методична рада, профспілковий комітет);
-
батьківське самоврядування.
🔹 Загальна конференція колективу
Загальна конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти.
Вона забезпечує участь усіх учасників освітнього процесу у вирішенні таких питань:
- організація освітнього процесу;
- захист прав та інтересів;
- розвиток закладу освіти;
- організація дозвілля та оздоровлення.
🔹 Педагогічна рада
Основний колегіальний орган управління, що планує діяльність закладу, затверджує освітні програми,
забезпечує якість освіти та приймає ключові рішення щодо освітнього процесу.
🔹 Рада школи
До складу входять представники педагогів, учнів та батьків. Рада сприяє розвитку закладу,
організації заходів та взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.
🔹 Громадське самоврядування
У закладі діють учнівське, батьківське та працівницьке самоврядування,
які забезпечують участь усіх у прийнятті рішень та розвитку закладу.
🔹 Важливо!
У закладі освіти заборонено діяльність політичних партій та залучення учнів і працівників
до політичних або релігійних заходів поза освітньою програмою.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ
Управління навчально-виховними закладами здійснюють на основі положень Конституції України, Закону “Про освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, спираючись на принципи управління системою освіти, до яких належать:
- Принцип демократичності управління школою. Полягає у поєднанні громадського самоврядування з єдиноначальністю директора. Головним органом самоврядування є конференція представників громадськості, педагогів, батьків, учнів старших і середніх класів, на якій обирають директора і раду школи. Основні питання роботи школи директор зобов'язаний узгоджувати з радою. Крім того, в школі діє педагогічна (дорадча) рада.
- Положенням про загальноосвітній навчальний заклад чітко окреслюються права та обов'язки вчителів, учнів, працівників школи. Статут школи, правила внутрішнього трудового розпорядку є її демократичною правовою базою. Школа постає маленьким “острівцем” правової держави, де все регулюється нормами і правилами.
- Принцип гуманізації. Ґрунтується на усвідомленні людини як найвищої цінності, необхідності поваги до неї. Передбачає створення гуманних стосунків, оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності дитячого і педагогічного колективів.
- Принцип гласності, відкритості управління. Зобов'язує до відкритого прийняття рішень педагогічної ради школи, обговорення поточних питань (розподіл навчальних годин, прийом та звільнення з роботи вчителів, інших працівників). Гласність та відкритість запобігають соціально-психологічній напруженості в педагогічному, учнівському та громадському середовищах.
- Принцип регіональності школи. Оскільки у межах України регіональність виявляється як належність до певного регіону (Донбасу, Слобожанщини, Півдня, Центральної України, Криму, Галичини, Закарпаття, Буковини), кожен з яких має специфічну організацію життя, побуту, мовні особливості, традиції, це зумовлює специфіку школи, створення у ній своєрідних культурно-освітніх центрів, організацію гуртків, фестивалів тощо.
- Принцип плановості. Передбачає чітку систему перспективного і щоденного планування усіх видів навчально-виховного, організаційно-господарського процесу з урахуванням об'єктивних умов та соціально-економічних можливостей конкретного закладу освіти. При цьому всі плани мають бути спрямовані на вирішення основних завдань школи.
- Принцип перспективності. Випливає з необхідності передбачення та прогнозування діяльності школи не лише на семестр, навчальний рік, але й на увесь цикл навчання учнів у школі.
- Принцип компетентності. Вимагає високого рівня науково-педагогічної підготовки, загальної ерудиції, професіоналізму вчителів.
- Принцип оптимізації. Спрямований на створення в навчально-виховному закладі найсприятливіших соціально-психологічних та економічних умов для ефективної діяльності учасників педагогічного процесу.
- Принцип поєднання єдиноначальності, колегіальності й персональної відповідальності. Виявляється в персональній відповідальності керівника навчально-виховного закладу перед вищими органами освіти, суспільством, державою, законом за стан справ у керованій ним установі. Директор має право в межах закону самостійно приймати рішення, вимагати їх виконання від усіх працівників закладу. Він поєднує свою діяльність із колегіальними органами — радою, педагогічною радою — і несе відповідальність за реалізацію рішень цих органів.
- Принцип об'єктивності оцінювання виконання учасниками педагогічного процесу функціональних обов'язків за результатами конкретних справ. Передбачає необхідність систематичного контролю за діяльністю посадових осіб, об'єктивного оцінювання результатів роботи (рівень успішності й вихованості учнів). Ця робота має відбуватися гласно, з урахуванням думки педагогічного колективу.
- Принцип участі громадськості. Полягає у створенні різноманітних комісій, які сприяють роботі школи.