Плани роботи закладу на 2025-2026 н.р.

ПЛАН РОБОТИ

ЧОПСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ І.СЕЧЕНІ

 ЧОПСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

м. Чоп

2025

ЗМІСТ

I. ВСТУП

1.1. АНАЛІЗ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ЗА 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1.2.  МЕТА, КЛЮЧОВІ ОРІЄНТИРИ, ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

II. ПЛАН РОБОТИ ЗАКЛАДУ  НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

I.ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

1. 1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1. 2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

1. 3.Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

ІІ. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2. 1.  Наявність системи оцінювання результатів навчання учнів, яка забезпечує справедливе, неупереджене, об’єктивне та доброчесне оцінювання.

2. 2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

3. Спрямованість системи оцінювання на формування в здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

ІІІ. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ  ПЕДАГОГІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ

1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів

2. Постійне підвищення професійного рівня й педагогічної майстерності педагогічних працівників

3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу

4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності

ІV. УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ

1.Наявність стратегії  розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм

3.Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності

V. НАСКРІЗНИЙ ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

ТЕМАТИКА ЗАСІДАНЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ РАДИ НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК   (Додаток 1)

I. ВСТУП

            Чопський  ліцей  імені Іштвана Сечені  Чопської  міської ради є закладом освіти, який передбачає здійснення освітньої діяльності на основі поєднання змісту освіти, визначеного чинним законодавством України у сфері освіти.

Цінностями закладу є:

• Навчання та розвиток: надання якісної освіти та сприяти розвитку інтелектуальних, творчих та фізичних здібностей учнів.
• Етика та мораль: акцент на вихованні етичних цінностей, взаємовідносин та моральних принципів серед учнів та спільноти.
• Інклюзивність та рівні можливості: створення середовища, де кожен учень має рівні можливості для навчання та розвитку, незалежно від їхніх індивідуальних характеристик.
• Співпраця та комунікація: взаємодія між вчителями, учнями, батьками та іншими членами шкільної спільноти.
• Громадянська відповідальність: сприяння формуванню учнів, які розуміють свою громадянську відповідальність та активно взаємодіють з місцевою громадою.
• Інновації та технології: визнання важливості використання інновацій та сучасних технологій для покращення навчального процесу.
• Різноманіття та взаєморозуміння: заклад ставить перед собою завдання підтримувати різноманіття та розвивати в учнів навички взаєморозуміння та толерантності.
• Здоров’я та безпека: заклад прагне створити умови для фізичного та емоційного здоров’я учнів, а також забезпечити їх безпеку та благополуччя

Місія закладу: створення освітнього простору, який максимально розкриє навчальний потенціал учнів. Це шлях, на якому вони стануть незалежними учнями з широким кругозором, які вміють критично мислити та легко вирішувати проблеми, а також віддано розвиватимуть свої таланти. Саме так вони створюватимуть кращу версію як себе, так і суспільства. Для цього ми забезпечимо довірливе, турботливе й співчутливе середовище, де учні зможуть розвивати морально-етичні духовні якості та вміння розуміти інших.

Візія закладу:  підготовка учнів до майбутнього, виховання здобувачів освіти угорської національності як громадян України із сучасними навичками, які: самостійно навчаються протягом всього життя; знають свої сильні сторони; гнучкі та легко адаптуються до змін; мислять рефлексивно, творчо та цілісно, вміють вирішувати проблеми та приймати відповідальні рішення з чистим сумлінням заради спільного блага; піклуються про інших; відповідальні громадяни, які діють, керуючись морально-етичними чеснотами; бачать у своїй справі сенс, гідність та покликання, поважають права інших та роблять свій внесок у загальне благо.

Візитна картка закладу освіти

У закладі освіти навчається 265 учнів, що складає 13 класів.

Школа І ступеня – 4 класи:

Школа ІІ ступеня – 7 класів:

Школа ІІІ ступеня – 2 класи, профільний предмет угорська мова та література.

Мова навчання: державна і рідна (угорська).

Педагогічний моніторинг.

Відомості про педагогів за категоріями

Заклад освіти є юридичною особою.

Керування закладом освіти здійснює Мага Василь Васильович – директор.

До складу адміністрації входять:

Дьєрі Беата Дежівна – заступник директора з навчально-виховної роботи.

Кочмар Гергель Йожефович – заступник директора з виховної роботи.

РЕЖИМ   РОБОТИ   НА   2024-2025   НАВЧАЛЬНИЙ   РІК

КАНІКУЛЯРНІ ПЕРІОДИ 2024-2025   НАВЧАЛЬНОГО  РОКУ

Структура 2025-2026 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

ОСОБЛИВОСТІ  2025-2026   НАВЧАЛЬНОГО  РОКУ  ДЛЯ  ЧОПСЬКОГО ЛІЦЕЮ ІМЕНІ І.СЕЧЕНІ

ПРЕДМЕТНІ    ТИЖНІ

1.1. АНАЛІЗ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ЗА 2024/2025 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

РОЗДІЛ І. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Наш Чопський ліцей імені Іштвана Сечені – це заклад з українською та угорською мовами навчання в якому станом на 05 вересня навчалось 308 учні у 13 класах.

Освітній  процес у закладі освіти розпочався відповідно до структури навчального року  з 02 вересня 2024 року по 06 червня 2025 року. Навчальні заняття організовані відповідно до розкладу занять, затвердженого директором  освітнього закладу.

        Протягом  2024-2025  навчального року заклад освіти  працював  згідно Річного плану роботи та реалізації Освітньої програми на навчальний рік та Стратегії розвитку навчального закладу.

Реалізація освітньої програми навчального закладу здійснювалась через три ступені освіти:

• I ступінь - початкова загальна освіта тривалістю чотири роки;
• II ступінь - базова загальна середня освіта тривалістю п’ять років;
• III ступінь - повна загальна середня освіта тривалістю два роки.

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному ступені реалізації освітніх програм були обумовлені «моделлю» випускника, призначенням і місцем навчального закладу в освітньому просторі. Вони були сформульовані конкретно, були вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної.

Навчальний заклад реалізовував такі цілі освітнього процесу:

1. Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту.

2. Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів.

3. Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм.

4. Забезпечити умови для максимальної реалізації можливостей очного та змішаного навчання для учнів нашої школи.   

5. Забезпечити організацію якісного освітнього простору для дистанційного навчання.

6. Забезпечити якість надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному рівнях освіти відповідно до державних стандартів.

7. Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

8. Забезпечити розвиток у здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреб глибокого і творчого оволодіння знаннями, розвиток критичного мислення та емоційного інтелекту, навчання самостійного набуття знань, прагнення і мотивації постійно навчатись протягом усього життя.

9. Формувати цінності та компетенції необхідних для самореалізації здобувачів освіти, якостей успішної людини творця свого майбутнього.

10. Забезпечити підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки.

11. Забезпечити проведення атестації та сертифікації педагогів.

12. Розвивати матеріально-технічну базу та покращувати умови освітньої діяльності навчального закладу (відповідно фінансових можливостей, умов та особливостей воєнного стану).

Станом на 06.06.2025 року в школі навчається 310 учні, з них в початковій школі  – 70 учнів,  в основній школі  – 174 учні,  в старшій школі  – 66 учні.

Станом на 2024-2025 навчальний рік у закладі освіти:

• 1-4 класи початкової школи працювали за програмою НУШ ;
• 5-7 класи основної школи працювали за програмою НУШ;
• 8-9 класи основної школи працювали за програмою закладів загальної середньої освіти
• 10-11 профільні класи – філологічні (угорська мова і література);

З метою виявлення рівня знань учнів з навчальних предметів протягом навчального року проводилися моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів. Підсумки дослідження проаналізовані на нарадах при директорі та відображені у відповідних  наказах по школі, обговорені на засіданні  педагогічної   ради  та  прийняті управлінські  рішення,  спрямовані на підвищення  рівня  навчальних досягнень учнів закладу освіти.

Цього навчального року  оцінювання учнів 1-4-х класів здійснювалося відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти. Учні 1-2 класів оцінювалися вербальною оцінкою, учні 3-4 класів – рівневою.

Учні середньої та старшої школи мають наступні навчальні досягнення:

173 учня основної школи мають такі результати:

• 33 учнів –  на високому рівні;
• 54 учнів – на достатньому рівні;
• 50 учнів – на середньому рівні;
• 36 учнів –  на початковому.

35  учня  старшої школи мають такі результати:

• 8  учнів – на високому рівні;
• 14 учень – на достатньому рівні;
• 11 учень – на середньому рівні;
• 2  учнів – на початковому рівні.

Не дивлячись на складні умови навчання, а саме повітряні тривоги, погіршення епідемічної ситуації, тощо – якість знань по школі  – 54%. У першому семестрі 2024-2025 навчального року  була – 51%.

Найвищий % якості освіти мають учні:

• 5-А класу –  73% .
• 6-А класу – 73% .
• 11  класу – 67%.

Похвальні листи по закінченню навчального року отримали 31 учня. Крім того, 1 учениця отримала свідоцтво з відзнакою за базову загальну середню освіту; 1 учениця 11 класу нагороджені свідоцтвом  з відзнакою про здобуття повної загальної середньої освіти. 

          У цьому навчальному році  у закладі освіти   за  індивідуальною  формою  навчання  навчались 23 учнів, з них:

• На екстернаті навчались  –  23 учні. 

Станом на 31.05.2025 року 71 учні перебували за кордоном.

Цей  навчальний рік став справжнім викликом для адміністрації, педагогів, тому що довелося планувати навчання учнів різних класів за різними форматами і формами здобуття освіти. Проте, не зважаючи на труднощі, нам вдалося організувати освітній процес  із дотриманням вимог безпечної роботи в умовах воєнного стану: забезпечити здобуття початкової, базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти в закладі, охопити навчанням усіх здобувачів освіти, зберегти  контингент наших учнів.

Для забезпечення умов праці та навчання проводяться згідно із законодавством інструктажі та навчання з працівниками та здобувачами освіти про охорону праці та безпеку життєдіяльності. На початок та впродовж навчального року проведені різнорівневі навчання та інструктажі на предмет дотримання безпекових вимог та рекомендацій періоду воєнного стану. Упродовж навчального року додатково проводилися бесіди з питань безпеки та попередження дитячого травматизму напередодні осінніх, зимових, весняних і літніх канікул. Здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами охорони праці безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайної ситуації зумовлених військовим станом і дотримуються їх.

Однією з важливих умов для освітнього процесу є безпечне та комфортне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної або моральної шкоди. Освітнє середовище закладу є безпечним та комфортним для учасників освітнього процесу. Ми постійно працюємо над його оновленням та покращенням. На території закладу діти почуваються безпечно і захищено. Наявний спортивний майданчик із штучним покриттям, який є безпечними для учнів. Озеленення території створює приємний естетичний фон.

У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, облаштування та утримання санітарних вузлів, дотримання питного режиму та інших аспектів забезпечення безпеки і комфорту освітнього процесу. Всі навчальні кабінети та приміщення обладнані відповідно до вимог законодавства та освітньої програми. Заклад має всі необхідні навчальні приміщення. Навчальні кабінети забезпечуються інтерактивними засобами навчання та необхідним навчальним обладнанням.

Учасники освітнього процесу знають та дотримуються вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, знають та дотримуються правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Працівники проходять інструктажі з даних питань. Систематично проводяться бесіди з учнями. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку чи раптового погіршення стану здоров’я учасників освітнього процесу і вживають необхідних заходів у подібних ситуаціях.

У закладі освіти створено умови для безпечного використання мережі Інтернет. Формуються навички безпечного користування мережею учнями. Застосовуються комп’ютерні програми, які здійснюють фільтрування контенту. Учні в освітньому процесі отримують інформацію щодо безпечного використання мережі. У процесі викладання предметів (курсів) відбувається розвиток умінь учнів знаходити необхідну інформацію.

Для комфортного перебування у закладі важливим є дизайн середовища, якість якого має безпосередній вплив на мотивацію до навчання. У  2024-2025 н. р. педагогічні працівники, завідувачі кабінетами працювали над оформленням дизайну навчальних кабінетів.

Навчальний заклад повністю оснащений системою протипожежного оповіщення, датчиками протипожежної сигналізації з різним спектром дії та підключений до пульта централізованого пожежного спостерігання.

Результати анкетування учнів щодо комфортного перебування в закладі освіти наступні:

• 66% здобувачів освіти зазначили, що їм подобається перебування у школі, 29%, відповіли, що не дуже, 5% - не подобається.
• 77% зазначили, що їм комфортно у школі, 21% відповіли, що не дуже комфортно, 2% - не комфортно.

Протягом 2024-2025 н. р. значна увага приділялася роботі шкільної бібліотеки, адже освітня діяльність у закладі освіти неможлива без створення інформаційного простору, використання інформаційних ресурсів та комунікацій між учасниками освітнього процесу. Під впливом процесів глобальної інформатизації змінюються мета і завдання школи, вони стають більше особистісно-орієнтованими, спрямованими, зокрема, на формування та розвиток здібностей учнів і вчителів щодо опрацювання освітньої інформації. Шкільна бібліотека як безпосередня частина інформаційного простору теж долучилась до виконання вищеназваних завдань. У сучасному інформаційному світі, масовому доступі до електронних ресурсів бібліотеці доводиться «віднаходити» свою роль. Друкована книга все ще відіграє важливу роль у навчанні, але цифрові технології створюють нові можливості. Тому бібліотека вже не може бути просто пунктом видачі підручників.

Шкільна бібліотека поступово трансформується в сучасний інформаційно-методичний центр, який поєднує в собі інформаційну, освітню, розвивальну, культурну, виховну функції.

У 2024-2025 н. р. шкільна бібліотека працювала за такими напрямами:

• виховання естетичної, етичної, інтелектуальної культури читачів;
• виховання поваги до культури угорського народу;
• патріотичне виховання;
• забезпечення навчальною літературою;
• виховання культури читання;
• пошук нових шляхів комплектування бібліотеки.

Протягом навчального року було проведено ряд заходів, спрямованих на підвищення інформаційної культури читачів. А саме: проводилися екскурсії до шкільної бібліотеки для учнів початкової школи, організовувалися книжково-ілюстративні виставки до знаменних і пам’ятних дат, бібліотечні уроки, різноманітні бесіди.

Були проведені наступні виставки:

• До Дня пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій в Україні;
• До дня писемності та мови «Для нас перемога окрилене слово»;
• Виставка-реквієм про Небесну Сотню «А Сотню вже зустріли небеса...» ;
• Чорнобиль…26 квітня…;
•  «Ми чуємо тебе Кобзарю крізь століття» ;
•  Виставка писанок до Великодня;
• Оформлення шкільного музею;
• Виставка до дня пам'яті та перемоги;
• Виставка про героїв Крути.

До Всеукраїнського дня бібліотек проводились екскурсії до бібліотеки для наших нових читачів – першокласників.

Для учнів 5-6 класів було проведено бесіду на тему: «Самостійний вибір книги у бібліотеці». Учні згадали про структурні елементи книги та їх призначення, познайомилися з фондом бібліотеки, навчилися правильно користуватися довідниками, словниками, енциклопедіями.

Протягом року проводилося групове та індивідуальне інформування користувачів за різними темами. На початку навчального року проведена робота по розподілу підручників по класах. В кінці навчального року проведена робота, щодо інвентаризації підручників.

У бібліотеці ведеться відповідна облікова документація фонду шкільних підручників та художньої літератури.

Станом на 01.06.25 року фонд бібліотеки становить:

Підручників всього – 13226 шт.

Методичної літератури – 201 шт.

Художньої літератури – 3000 шт.

Як і в попередні роки, значна увага приділялась роботі по запобіганню та ліквідації читацької заборгованості. В роботі використовувались традиційні форми та методи, в т. ч. проведення бесід з правил користування бібліотекою та відповідальності за збереження літератури.

       В закладі систематично проводяться різнорівневі заходи спрямовані на профілактику булінгу. Систематична робота щодо попередження випадків насильства та відсутність дискримінації включає в себе профілактичну роботу практичного психолога та класних керівників. Розроблено План запобігання булінгу (цькуванню).

Систематично, шляхом опитування учнів і педагогічних працівників, вивчається думка про безпеку і психологічну комфортність освітнього середовища. Здійснюється інформування педагогічних працівників щодо ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому. Відбувається систематична співпраця з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу. Керівництво, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви. Здійснюється аналіз причин відсутності учнів на заняттях та вживаються відповідні заходи. Практичний психолог, Молнар Т.О. у своїй діяльності тісно співпрацює з керівництвом та класними керівниками. Систематично надаються консультації учасникам освітнього процесу з проблем адаптації, булінгу, мобінгу, особистісного розвитку та інших проблем. Вивчається рівень отримання психолого-соціальної підтримки учнів, які цього потребують. При потребі керівництво повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи про виявлені факти булінгу або іншого насильства. До політики запобігання булінгу і мобінгу активно залучаються представники учнівського самоврядування. З даної проблематики проводяться педагогічні ради, інші заходи. Забезпечується рівний доступ до навчання усім дітям незалежно від особливостей фізичного розвитку, етнічної та релігійної приналежності. В закладі культивується повага до прав людини та здійснюється протидія до будь-яких форм дискримінації за різними ознаками. Ця політика забезпечується через проведення бесід з учнями, проведення тематичних після урочних заходів, наскрізного процесу виховання. Заклад допомагає батькам виявляти ознаки того, що їхня дитина стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу (цькування). Для батьків проводяться інформаційно-просвітницькі заходи.

• 67% здобувачів освіти зазначили, що не відчувають у школі булінг, їм комфортно у школі, класі, 20%, відповіли, що до них були поодинокі випадки агресії, 13% - досить часто відчуває агресію та кепкування щодо себе.

         Однією з умов безпечного освітнього середовища є знання та дотримання учнями й працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки.

У 2024/2025 навчальному році питання збереження життя і здоров’я учнів та запобігання випадкам дитячого травматизму розглядалося на засіданнях педагогічної ради, інструктивно-методичних нарадах при директорові, засіданнях шкільних методичних об’єднань класних керівників тощо.

У навчальному закладі наявна система профілактичної роботи з цих питань, яка включає в себе комплекси занять за розділами, які учні вивчають на уроках  «Здоров’я, безпека та добробут», «Основ здоров’я» та на годинах спілкування. Упродовж навчального року проводились тематичні уроки, вікторини та інші заходи з питань запобігання різних видів дитячого травматизму згідно з планами виховної роботи:

• День цивільного захисту 2025,
• Тиждень безпеки дорожнього руху,
• Правила безпеки на залізниці. 

         В закладі  на кожному поверсі розташований план евакуації на випадок пожежі або інших стихійних лих. Стан роботи з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії під час освітнього процесу в закладі освіти у 2024/2025 навчальному році знаходився під щоденним контролем адміністрації закладу освіти.

У класних журналах 1-11-х класів були відведені окремі сторінки для бесід із правил дорожнього руху, правил протипожежної безпеки, з профілактики отруєння, правил безпеки при користуванні газом, правил безпеки з користування електроприладами, правил безпеки з вибуховонебезпечними предметами, правил безпеки на воді та інші виховні заходи з попередження усіх видів дитячого травматизму.

Учителями проводилися інструктажі з безпеки життєдіяльності, що зафіксовано в окремих журналах на уроках фізичної культури, трудового навчання, фізики, хімії, інформатики, біології, під час прогулянок, екскурсій; бесіди з попередження усіх видів дитячого травматизму перед виходом на осінні, зимові та літні канікули.

Випадків травм серед учнів за 2024/2025 навчальний рік не зафіксовано.

У 2025/2026 навчальному році педагогічному колективу необхідно продовжити систематичну роз’яснювальну роботу з питань попередження дитячого травматизму та контроль за поведінкою учнів на перервах та під час екскурсій.

Протягом 2024-2025 навчального року системно здійснювався контроль за виконанням вимог щодо безпеки життєдіяльності учнів, дотримання правил дорожнього руху, технічної безпеки, протипожежної безпеки під час освітнього процесу та в позаурочний час. У роботі з дітьми педагогічні працівники дотримувалися вимог законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», «Положення про організацію язбенроботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу». Класні керівники вчасно проводили з учнями інструктажі з ТБ, заходи в рамках тематичних тижнів з безпеки життєдіяльності, щотижневі бесіди про збереження життя та здоров’я, про що робили записи встановленої форми в журналах з ТБ, планах класних керівників, класних журналах.

Основні зусилля у розв‘язанні питань ЦЗ спрямовувалися на організацію навчання учнів  та постійного складу навчальних закладів згідно з чинними програмами ЦЗ, навчання їх правилам поведінки та основним способам захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, прийомам надання першої допомоги тощо. Підготовка з цивільного захисту учнів школи проводилася під час вивчення курсів: «Соціальна та здоров'язбережувальна галузь» у 1-4 класах, «Здоров'я, безпека та добробут» у 5-7 класах,  «Основ здоров‘я» у 8-9-х класах; предмета – Захист України у 10-11-х класах.

Перевірка і закріплення учнями та педагогічним колективом навчального закладу теоретичних знань з ЦЗ, практичних навичок під час дій у екстремальних умовах здійснювалася під час проведення у закладі Дня цивільного захисту.

Результати анкетування свідчать, що учнів регулярно інформують учителі, керівництво закладу освіти щодо правил охорони праці, техніки безпеки під час занять, пожежної безпеки, правил поведінки під час надзвичайних ситуацій (94 %), 6% учнів відповіли, що здебільшого ні. 80% здобувачів освіти стверджують, що вони почувають себе безпечно у школі, 15% - здебільшого ні.

Питання безпеки життєдіяльності учнів під час освітнього процесу та в побуті обговорювалися на нарадах при директорі, на класних батьківських зборах.

Класні керівники та вчителі постійно тримають під контролем своїх учнів. На кожному поверсі є чергові вчителі, класні керівники  супроводжують та знаходяться разом з дітьми  в їдальні. Володіють інформацією про місце знаходження дітей в позаурочний час, залучають до гурткової роботи, в разі потреби відвідують вдома, проводять індивідуальні бесіди з батьками та дітьми.

З метою запобігання травматизму та підтримання порядку на перервах протягом навчального року організовується чергування по закладу освіти вчителів. Але цей напрямок роботи ще потребує корекції і сумісних зусиль щодо покращення, а саме:

• класним керівникам потрібно постійно контролювати своїх учнів під час їх перебування у школі, не перекладати свою відповідальність на інших вчителів;
• класним керівникам  1-4 класів та вчителям-предметникам відповідально ставитись до обов’язків чергового вчителя згідно «Графіку чергування вчителів по школі»;
• класним керівникам привчати учнів до культурної поведінки у школі, виховувати повагу до чергового вчителя.

У 2024-2025 році системно та послідовно велася робота над дотриманням прав дітей, забезпеченням проходження процесу соціалізації, соціальної згуртованості учнів-батьків-вчителів, адаптації учнів у школі, профілактиці негативних явищ в учнівському середовищі, а також розвитку повноцінної особистості учня та відповідального громадянина. У школі   систематизована  робота  з  соціального  захисту  неповнолітніх.

 Для виконання Закону «Про освіту» та Конвенції про права дитини у закладі освіти на початку навчального року було оформлено соціальні паспорти кожного класу та на підставі їх – соціальний паспорт закладу освіти, який дав змогу відобразити специфіку учнівського складу школи та системно бачити акценти та напрямки в роботі практичного психолога з  «категорійними дітьми»:

• Діти сироти – 0;
• Діти напівсироти – 11
• Діти, яких виховують одинокі мами – 18
• Діти, позбавлені  батьківського  піклування – 9;
• Діти з малозабезпечених  сімей – 5;
• Діти з інвалідністю – 1;
• Діти з багатодітних сімей – 77;
• Діти, батьки яких перебували в зоні АТО - ООС - 4;
• Діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи – 7.

Робота з категорійними учнями школи здійснювалася за наступними видами:

• діагностична, консультативна  та розвивальна  робота;
• робота по сприянню повноцінному особистісному розвитку учнів з урахуванням їх вікових індивідуальних особливостей, здібностей, нахилів та інтересів;
• захисна робота;
• забезпечення  соціально-педагогічної  підтримки сім’ї у формуванні особистості учня

Проводилась системна робота по виявленню  дітей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, поповнення новою інформацією списків учнів з неповних, багатодітних, малозабезпечених сімей, списки дітей з обмеженими фізичними можливостями, дітей-сиріт та дітей, батьки яких є учасниками бойових дій, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та інші категорії.

Систематично проводились індивідуальні консультації з учнями-сиротами,  позбавленими батьківського піклування, категорійними учнями, батьками, опікунами учнів та педагогами, на предмет  профілактики та вирішення  питань  правопорушень серед учнів, соціального та педагогічного супроводу проблемних ситуацій, вирішення конфліктів. Надавалась консультаційно-методична допомога. Ця діяльність здійснювалась за наступними формами:

• профілактичні заняття;
• година спілкування;
• бесіди;
• індивідуальні та групові консультації учнів, батьків та педагогічних працівників;
• обстеження житлово-побутових та атмосферу моральних умов
• виховання учнів пільгових категорій.

Протягом року учні з категорійних родин залучалися до участі в шкільних та позашкільних  заходах, конкурсах, вікторинах, спортивних змаганнях. З метою формування здорового способу життя, учні залучалися до спортивних секцій і гуртків. Із учнями, що стоять на внутрішкільному обліку систематично проводилась профілактична робота. Учні, що схильні до девіантної поведінки систематично запрошувалися на шкільну Раду з профілактики правопорушень, де з ними проводяться профілактичні бесіди.

 В умовах війни постало питання стану психологічного здоров’я здобувачів освіти та їхніх батьків, що може істотно впливати  на освітній процес та призвести до низки ускладнень для здобувачів освіти: послаблення зовнішнього контролю за виконанням навчальних завдань; складнощі в  самоорганізації  і плануванні режиму навчальної роботи і відпочинку; обмежених соціальних контактів, застосування телекомунікаційних технологій у освітньому процесі, потребі змінювати усталений ритм життя, - тому  важливим завданням було та залишається надання психологічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.  Діяльність практичного психолога Молнар Т.О. була зосереджена на стабілізації емоційного стану під час війни учасників навчально-виховного процесу. Проводилась діагностика, навчання дітей і вчителів  навичкам первинної психологічної допомоги і самодопомоги, а також навикам саморегуляції емоцій, проводилися тренінги по збереженню життєстійкості,  опанування техніками  стабілізації емоційного стану  та розвиток  стресостійкості особистості.  Постійно здійснювався психологічний супровід і  під час тривог в укритті: проводилися психологічні хвилинки, ігри, техніки і вправи проти напруги, повернення почуття контролю, відволікання від ситуації небезпеки. Особлива увага зверталась на  роботу з учнями та батьками ВПО.

Також пріоритетним напрямком роботи практичного психолога Молнар Т.О. є виявлення дітей, у яких виникають труднощі у навчанні, спілкуванні та взаємодії з оточуючими; визначення причин цих труднощів, при потребі, скерування до відповідних фахівців з метою встановлення причин та надання допомоги. На  початок навчального року вивчався рівень готовності учнів 1-х класів до навчання у школі а також відстежувався  адаптаційний період в 5-х класах. За результатами діагностики та спостережень надавались рекомендації вчителям та батькам, проводилась  корекційна індивідуальна робота. Також велась корекційна робота з учнями початкової школи, які мають проблеми у навчанні  та поведінці,  відставання у розвитку когнітивних функцій, порушення мотивації навчання, інфантилізм, порушення уваги, гіперактивність.

Таким учням надавалась диференційована допомога шляхом:

• використання ігрових способів організації виконання завдань з метою підвищення мотивації навчання і пізнавальної активності учнів;
• озброєння учнів інструментарієм проведення самокорекції;
• навчання учнів загально- навчальним вмінням і навичкам;
  • максимальне використовування збережених психічних функцій дитини;
  • використовування вправ, націлених на розвиток уваги, пам'яті, уяви, мислення.

 Систематично відвідувались  уроки за запитом вчителів чи батьків учнів, та з метою спостереження за роботою учнів на уроках, їх поведінкою, розвитком.

Протягом 2024-2025 рр. практичним психологом проведено наступні акції та заходи: 

• Торгівля людьми, як уберегтися від небезпеки;
• Шкідливі звички – алкоголь, наркотики, тютюнокуріння;
•  День толерантності;
• «16 днів проти насильства»; 
• Ти як? Повертаємось до школи;
• Психологічна підтримка дітей під час війни.

Якісне і здорове харчування дітей — одна з умов здоров’я, розвитку та успішного навчання дітей. Заклад освіти, в якому дитина проводить більшу частину свого часу, має дбати про забезпечення умов для якісного і здорового харчування, а також формувати в учнів стійкі навички здорового харчування. В закладі дотримуються санітарно-гігієнічні вимоги. В їдальні розміщені примірники затвердженого сезонного 4-тижневого меню. Медичною сестрою школи та адміністрацією ведеться щоденний контроль за фактичним виконанням меню, за якістю продуктів, що  надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації, дотримання технології виготовлення страв, дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці, проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками харчоблоку. 

Важливим аспектом збереження здоров’я учнів є створення умов для раціонального збалансованого харчування дітей протягом часу перебування у закладі. Організація харчування учнів закладу регламентується законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (зі змінами та доповненнями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України), іншими нормативними документами.

Згідно з вищезазначеними документами та затвердженого перспективного меню  учні 1-4 класів, 5-11 класів пільгових категорій та за батьківську плату   забезпечені одноразовим гарячим харчуванням.  Гаряче харчування  учнів відбувається згідно графіку у їдальні. Щоденний контроль за організацією харчування учнів 1-11 класів здійснюється медичною сестрою з дієтичного харчування, черговим адміністратором та класним керівником. Звільнення дітей пільгових категорії від сплати за харчування здійснюється відповідно до довідки соціальної служби міста.

Основним завданням закладу у 2024-2025 н. р. було не лише створити належні умови для харчування, а й докласти зусиль, щоб діти хотіли харчуватися у шкільній їдальні. Звичайно, велика роль у формуванні навичок здорового харчування належить сім’ї, але саме в школі має формуватися розуміння, що таке здорове харчування.

Кроки, виконані для створення умов здорового харчування:

• організовано зручний режим харчування для всіх учнів закладу освіти, враховуючи кількість учнів (наявність початкової школи), пропускну можливість їдальні та інші умови закладу;

• розроблене 4-х тижневе сезонне меню, яке враховує рекомендації МОЗ щодо здорового харчування у закладах освіти, пропонує дітям смачні та апетитні страви;

• регулярно проводився моніторинг стану справ у їдальні, запрошувалися батьки до контролю за харчуванням у закладі освіти;

• враховано думку дітей, батьків, працівників закладу щодо покращення умов харчування, змін у меню (за результатами анкетування учнів, вчителів, батьків);

• обговорення тем здорового харчування під час навчальних занять, позакласної роботи, у спілкуванні з батьками, зокрема наголошуючи на користі овочів, фруктів та ягід у щоденному раціоні.

Навчальний заклад укомплектований штатом кухарів та підсобним робітником. Поточні ремонти у приміщеннях їдальні та харчоблоку, ремонт та заміна технологічного обладнання, заміна посуду здійснювалася за рахунок бюджетних коштів. Протягом року адміністрацією закладу та органами громадського самоврядування  здійснювалися перевірки організації та якості харчування.

Необхідними складовими процесу організації харчування у закладі  є:

• видання відповідних наказів;
• затвердження списку дітей пільгової категорії;
• відпрацювання режиму і графіка харчування дітей;
• приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості;
• складання меню-розкладу;
• виготовлення страв;
• проведення реалізації готових страв;
• ведення обліку дітей, які отримують безкоштовне гаряче харчування, а також гаряче харчування за кошти батьків; дітей , які потребують дієтичного харчування;
• контроль за харчуванням з боку адміністрації, класних керівників, батьків учнів;
• інформування батьків  під час проведення батьківських зборів про організацію харчування дітей у закладі.

Продукти харчування  та продовольча сировина надходять  до навчального  закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічного експертизи). Облік дітей, охоплених безкоштовним харчуванням, та за кошти батьків здійснюється класними керівниками, які вчасно повідомляють про наявність учнів особу, відповідальну за організацію харчування. 

В їдальні закладу освіти не допускається використання продуктів харчування без відповідного сертифікату якості; реалізація страв та виробів, продуктів харчування, які не допускаються в дитячому харчуванні, використання обладнання та інвентарю  не за призначенням. Щомісяця заступником директора з виховної роботи Кочмар Г.Й. разом з громадською комісією, бракеражною комісією перевіряється стан організації харчування в закладі. Обов’язково в закладі ведеться щоденний облік харчування дітей за бюджетні кошти та батьківські кошти, згідно акту та журналу обліку харчування.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Прагнемо, щоб здобувачі освіти та їхні батьки вважали, що оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти є справедливим і об’єктивним. У закладі освіти розроблено систему освіти, що включає принципи, форми, методи, критерії, процедури та правила оцінювання. Розроблена система ґрунтується на національних критеріях та вимогах оцінювання, враховує національну шкалу оцінювання та відображає культуру оцінювання нашого ліцею. Принципи, критерії, процедури та правила оцінювання закладу освіти описано в освітній програмі. Учителі адаптують критерії оцінювання для батьків та учнів, розробляють критерії оцінювання для різних видів діяльності. Критерії оцінювання є доступними та зрозумілими для учнів. Педагогічні працівники в усній формі та на сайті ліцею знайомили учасників освітнього процесу з критеріями оцінювання. Учні залучаються до спільного розроблення критеріїв оцінювання їхньої діяльності.

Система оцінювання в закладі освіти ґрунтується на  особистісному та компетентнісному підходах, враховує особливості психофізичного розвитку дітей; має у своїй основі чіткі та зрозумілі вимоги до навчальних результатів,  заохочує учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку; розвиває в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях тощо.

Учителі  розробляють компетентнісні завдання для проведення оцінювання, застосовують формувальне оцінювання, що передбачає відстеження індивідуального поступу учня, практикують само та взаємооцінювання. Педагоги застосовують формувальне оцінювання: систематично відстежують та відображають розвиток, процеси навчання і результати навчання кожного учня, регулярно надають учням ефективний зворотний зв’язок щодо їхньої роботи. Для подальшого прогресу в навчанні учням пропонують види роботи, які відповідають очікуваному розвитку учнів у майбутньому. Педагоги спрямовують учнів до того, щоб вони визначали собі освітні цілі, формулювали очікування від власної роботи, у взаємозв’язку з цими цілями та очікуваннями здійснювали самооцінювання та взаємне оцінювання результатів навчання. Результати незалежного оцінювання, зовнішніх та внутрішніх моніторингів корелюємо із результатами підсумкового семестрового та річного оцінювання. За результатами анкетування здобувачі освіти та їхні батьки вважають, що оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти є справедливим і об’єктивним.

•  89% здобувачів освіти зазначили, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання, 11%, відповіли, що ні.
• 98% здобувачів освіти зазначили, що вчителі справедливо оцінюють навчальні досягнення, 2% відповіли, що ні.
• 98 % батьків зазначили, що учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення здобувачів освіти, 2%, що іноді.

Упровадження педагогіки партнерства, компетентнісного й інтегративного підходів в освітній процес передбачає активне включення дітей в організацію навчання. Компетентнісне навчання вимагає нових підходів до оцінювання. Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню (1-2 класи) та рівневому оцінюванню (3-4 класи) та за 12-бальною шкалою оцінювання (5-11 класи).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання. В цьому навчальному році в зв’язку з воєнним часом здобувачі базової та повної загальної середньої освіти були звільнені від проходження  ДПА.

У закладі освіти використовується поточний контроль шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, індивідуальних завдань тощо.

Згідно з річним планом роботи  освітнього закладу  на 2024/2025 навчальний рік заступником директора з навчально-виховної роботи Дьєрі Б.Д. було проведено аналіз досягнень учнів 3-4, 5-11-х класів за 2024/2025 навчальний рік.

У початкових класах навчається 43 учнів,  у 5-9 класах -  173 учні, у 10-11 класах –35 учнів.

За підсумками аналізу навчальних досягнень 2024/2025 навчального року із 251  учнів 1- 11 класів:

-   43 учнів 3-4  класів  оцінені рівневі і оформлені свідоцтва досягнень;

-   251 учнів переведено на наступний рік навчання;

-   26 учнів нагороджено Похвальними листами «За високі досягнення у навчанні»;

- не атестованих учнів немає.

Результати  річного  оцінювання  знань  здобувачів освіти освітнього закладу   наведено  в  таблиці:

Проаналізувавши стан успішності учнів окремо по класах, робимо висновок, що в кожному класі є резерв учнів, які б могли досягти свого основного рівня.

    З учнями, які мають бали початкового рівня за результатами річного оцінювання були проведені такі види роботи: індивідуальні бесіди з учнями та їх батьками, додаткові заняття з предметів, індивідуальні завдання. Розглядалось це питання на нараді при директорові й на засіданнях методичних об’єднань, з’ясовувались причини слабкої успішності учнів. Серед них були названі такі:

• відсутня система роботи із слабо встигаючими учнями й учнями, які пропускають заняття через хворобу,
• недостатній зв’язок учителів із батьками.

Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його «локомотивом». Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. Завдання нашого закладу – підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано. Тому у 2024-2025 н. р. значна увага приділялася роботі з обдарованими дітьми. Завдання адміністрації та  педагогів полягає у тому, щоб створити умови, з яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Ефективною формою роботи для реалізації, утвердження своїх здібностей є предметні олімпіади та конкурси, всеукраїнські та міжнародні проєкти.

За висновками журі олімпіад на ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних дисциплін команда учнів-переможців представляла заклад у наступних олімпіадах: історія, угорська мова і література, українська мова і література, англійська мова.

Академічна доброчесність є ключовим аспектом забезпечення якості освіти та виховання в школах. Для успішної реалізації політики академічної доброчесності було вжито ряд заходів. В ліцеї оновлено інформаційний куточок, де розміщені основні принципи академічної доброчесності, такі як чесність, об'єктивність, дотримання правил академічної етики. Вчителями-предметниками, класними керівниками, представниками учнівського самоврядування систематично проводилися різноманітні заходи з метою забезпечення дотримання принципів академічної доброчесності: інформаційні хвилинки «Що таке академічна доброчесність», «Бути чесним – це крок до успіху!», виховні години «Академічна доброчесність в дії», інформаційні години «Виховуємо академічну доброчесність в школі». Вчителі-предметники активно популяризують принципи академічної доброчесності та професійної етики, проводячи інформаційну роботу під час навчальних занять. Питання щодо дотримання академічної доброчесності було розглянуто на засіданні педагогічної ради  (Протокол №3 від 28 березня 2025 року). Дотримання академічної доброчесності було розглянуто також на засіданнях шкільних методичних об’єднань та на нараді при директорі, що забезпечує узгодженість дій всього педагогічного колективу в цьому напрямі. Всі  ці заходи сприяли формуванню доброчесного освітнього середовища, де чесність і повага до правил є пріоритетними.

• 61% здобувачів освіти зазначили, що проводяться з ними бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, 20%, відповіли, що ні.

У Чопському ліцеї імені Іштвана Сечені визначено порядок проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освіти та освітньої діяльності закладу освіти. Проведення внутрішнього моніторингу здійснюється відповідно до Стратегії розвитку на 2024-2027 рр.. Систематично (згідно графіків) проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх навчальних предметів (курсів) освітніх галузей згідно плану роботи ліцею. За результатами моніторингів здійснюється  аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування. Ефективність застосованих заходів регулярно оцінюється на всіх рівнях управління освітніми процесами. У 2024-2025 навчальному році був здійснений моніторинг наступних навчальних предметів: Результати моніторингу були розглянуті на засіданнях педагогічної ради:

Критерії оцінювання, система оцінювання навчальних досягнень вдосконалюються, впроваджується елементи  формувального оцінювання в 5-11 класах, враховується індивідуальний поступ учня, здобувачі знань залучаються до розроблення критеріїв, самооцінювання та взаємооцінювання.

Керівництво школи та педагоги регулярно з’ясовують актуальну інформацію про результати навчання кожного учня й відстежують їхній навчальний прогрес. Ця система добре розроблена з огляду на умови закладу освіти та потреби учнів: вона дозволяє подавати об’єктивну інформацію про результати та прогрес усіх груп учнів.

Педагоги застосовують формувальне оцінювання: систематично відстежують та відображають розвиток, процеси навчання і результати навчання кожного учня, регулярно надають учням ефективний зворотний зв’язок щодо їхньої роботи. Для подальшого прогресу в навчанні учням пропонують види роботи, які відповідають очікуваному розвитку учнів у майбутньому. Педагоги спрямовують учнів до того, щоб вони визначали собі освітні цілі, формулювали очікування від власної роботи, у взаємозв’язку з цими цілями та очікуваннями здійснювали самооцінювання та взаємне оцінювання результатів навчання.

Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до навчання: діє учнівське самоврядування, учні займаються волонтерством. Учителі дають учням доручення, іноді делегують повноваження. Здійснюється профорієнтаційна робота.

Під час навчання учні мають можливість вибору (рівня навчальних завдань, напрямів навчальної діяльності тощо). Учні отримують необхідну підтримку та допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо).

Учні відповідально ставляться до процесу навчання, отриманих доручень, обов’язків у закладі освіти. Педагоги організовують само- та взаємооцінювання учнів. Учні володіють прийомами само- та взаємооцінювання.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ у закладах освіти виховний процес є невід'ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини громадянина тощо.

Повномасштабна війна з Росією змінили наше звичне життя. Тому, зараз завдання вчителя – не просто навчити, дати знання з певного предмета, забезпечити виконання навчальної програми, а заспокоїти, порадити, дати життєві орієнтири. Виховання – це наскрізний процес, який формує цінності, здатність справлятися з невизначеністю та складністю, уміння вчитися, підтримувати фізичне та емоційне благополуччя, співпереживати і дипломатично вирішувати конфлікти.

Враховуючи  нові  суспільно-політичні  реалії  в  Україні  після  Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією та вторгненням на територію нашої країни, усе більшої актуальності набуває  виховання  в  молодого  покоління  почуття  патріотизму,  відданості загальнодержавній  справі  зміцнення  країни,  активної  громадянської  позиції.

Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану потребувала іншого змісту та підходів до проведення виховної роботи. Основним цільовим напрямом було забезпечення безпекової складової здоров’я особистості, забезпечення її фізичного, психічного, соціального і духовного благополуччя.

Ми повинні розуміти важливість того, що педагоги та заклад освіти є для  дитини  осередком становлення представника угорської спільноти, як громадянина-патріота  України,  готового  брати  на  себе відповідальність самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну,  правову,  соціальну  державу,  забезпечувати  її  національну безпеку,  сприяти  єдності  української  політичної  нації  та  встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Система виховної роботи закладу заснована на ідеї педагогіки життєтворчості, сприяє становленню і розвитку особистості школяра, створенню ситуації успіху та самореалізації дитини. У закладі створено громадсько-освітній простір виховання дітей: виховання в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, що дає суспільству модель ціннісних відносин.

Особливо важливим стало, продовжити формувати громадянина-патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, який здатний побудувати суспільство. У сучасних умовах патріотичне виховання молодого покоління набуває особливої актуальності, тому патріотичне виховання та громадянська освіта є важливими складовими загального виховного процесу. 

На  сучасному  етапі  розвитку  України,  коли  існує  пряма  загроза  втрати  державної  незалежності  та  потрапляння  у  сферу впливу  іншої  держави,  виникає  нагальна  необхідність  переосмислення зробленого  і  здійснення  системних  заходів,  спрямованих  на  посилення патріотичного виховання  молоді – формування нового громадянина України, що діє на основі своїх національних (угорських), українських (загальнодержавних) та європейських цінностей:

• повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);
• участь у громадсько-політичному житті країни;
• повага до прав людини;
• верховенство права;
• толерантне ставлення  до  цінностей  і  переконань  представників  іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
• рівність усіх перед законом;
• готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

         Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є: єдність навчання, виховання та розвитку (ст. 6 Закону України «Про освіту»). Виховання органічно поєднане з процесом навчання дітей, опанування основами наук, багатством національної і світової культури. У Новій українській школі виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти (ст. 15 Закону України «Про повну загальну освіту») і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, Угорського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту", та спрямовуватися на формування:

• відповідальних та чесних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;
• поваги до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина;
• нетерпимості до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якою ознакою;
• патріотизму, поваги до рідної (угорської) і державної мови та державних символів України, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, нематеріальної культурної спадщини Українського народу, усвідомленого обов’язку захищати у разі потреби суверенітет і територіальну цілісність України;
• усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення, проявів корупції та порушень академічної доброчесності;
• громадянської культури та культури демократії; культури та навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;
• прагнення до утвердження довіри, взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• почуттів доброти, милосердя, толерантності, турботи, справедливості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії;
• культури свободи та самодисципліни, відповідальності за своє життя, сміливості та реалізації творчого потенціалу як невід’ємних складників становлення особистості.

Єдність навчання, виховання і розвитку учнів забезпечується спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу. Характер виховання повинен передбачати глибоке розуміння вихователем природи вихованців, їх індивідуальних рис і можливостей, поваги до особистості дитини, постійно дбати про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі. Успіх виховного процесу залежить від відносин між вчителем і учнем, які повинні будуватися на основі співдружності, співробітництва і ділового партнерства. Педагогічні працівники зобов’язані:

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам тощо ( ст.54 Закону «Про освіту»).

Згідно з річним планом роботи закладу освіти педагогічний колектив у 2024-2025 навчальному році створював сприятливі умови поліпшення рівня виховного процесу, працював над впровадженням проблеми «Створення умов для формування ключових компетентостей особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві, та підвищення професійної майстерності педагогів як важливої складової розвитку сучасної школи».

Виховна робота з учнями була проведена за такими орієнтирами:

• фізичне здоров’я дитини – здоров’я нації;
• виховання та розвиток особистості дитини;
• громадянське виховання;
• виховання поваги до української мови та культури;
• виховання поваги до рідної (угорської) мови та культури;
• родинно-сімейне виховання;
• трудове виховання;
• художньо-естетичне виховання;
• морально-правове виховання;
• екологічне виховання;
• формування здорового способу життя;
• превентивне виховання.

Пріоритетними напрямками виховної роботи були національно-патріотичне виховання та духовний розвиток дитини.

Проблеми, над вирішенням яких працює педагогічний колектив закладу освіти:

• формування здоров'язбережувальної компетентності учнів;
• розвиток дієвого учнівського самоврядування;
• впровадження кращого педагогічного досвіду;
• використанням інноваційних технологій в організації виховного процесу;
• стимулювання лідерства поряд із формуванням умінь колективної праці;
• створення ситуації успіху;
• реалізація проектів різних рівнів;
• поліпшення матеріально-технічної бази для реалізації виховних завдань.

Для узагальнення різних видів контролю за станом виховної роботи використовуються такі форми: накази, індивідуальні бесіди, винесення відповідних питань на нараду при директорові, на засідання педагогічної ради, методичного об'єднання та наради класних керів­ників. Питання виховної діяльності заслуховувалися на засіданнях педагогічної ради.

Підвищення професійного, методичного рівня класних керівників здійснювалося через різні форми методичної роботи, зокрема в межах роботи методичного об'єднання класних керівників (керівник Береш Аттіла Йосипович).

Робота методичного об’єднання включає в себе питання організації освітнього процесу, практичні заняття, ознайомлення з нормативними документами, взаємовідвідування виховних заходів

Діяльність методоб’єднання класних керівників 1-11 класів була спрямована на реалізацію головної мети: створення шкільного соціально-культурного освітнього середовища, яке сприяє розвитку інтелектуальних здібностей, зміцненню фізичного та духовного здоров’я, формуванню навичок здорового способу життя у вихованців.

Класні керівники працювали за індивідуальними планами, змістовна наповнюваність яких відповідала віковим особливостям учнів і була спрямована на  виховання у них ціннісного ставлення до себе, родини, людей, до праці, до природи, до культури і мистецтва, ставлення до держави.

Виховна діяльність проводилася за основними напрямками  у вихованні підростаючого покоління:

• ціннісне ставлення до суспільства і держави
• ціннісне ставлення до праці
• ціннісне ставлення до природи
• ціннісне ставлення до мистецтва
• ціннісне ставлення до людей
• ціннісне ставлення до себе

         Актуальною була систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У освітньому процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів; внутрішньо переміщені особи.

Цілеспрямована робота проводилася у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Важливим аргументом самоорганізації дитини є учнівське самоврядування, яке направляє до пошуку шляхів, оцінок, позицій життєвої активності. Виходячи з таких позицій, у ліцеї створено демократичну модель учнівського самоврядування. Його діяльність здійснюється за чітко складеними планами, засідань ради комісій та кожної  комісії згідно графіка двічі на тиждень. Роботу учнівського самоврядування координує педагог-організатор Лізак Рената Золтанівна.

Діяльність учнівського самоврядування в 2024-2025 н. р. була спрямована на виконання основних завдань сучасної освіти, що зумовлені пріоритетними напрямами реформування школи, визначеними Державною національною програмою «Освіта («Україна ХХІ століття»), Концепцією національно-патріотичного виховання учнівської молоді, Концепцією розвитку загальної середньої освіти, програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів».

Пріоритетними напрямками діяльності учнівського парламенту були: використання потенціалу краєзнавчої роботи щодо патріотичного виховання учнів ліцею; виховання в учнів громадянських якостей; профілактика й попередження шкідливих звичок та правопорушень серед учнів; формування

соціальної компетентності (відповідальної, вольової поведінки; значення особистості (у шкільному та громадському житті); підвищення ефективності профорієнтаційної роботи через інтеграцію діяльності всіх ланок: навчальної, позакласної та позашкільної роботи, співпраці з батьками, міським центром зайнятості, дитячими та громадськими організаціями, підприємствами громади; вдосконалення методів роботи з активами класів та надання методичної допомоги, передача досвіду організаторської роботи; формування системи життєвих цінностей, створення умов для ефективного формування моральної культури учнів; використання засобів ІКТ.

Представники учнівського самоврядування були активними учасниками всіх загальношкільних заходів. Члени учнівського самоврядування працювали згідно Статуту, виконували свої обов’язки відповідно до приналежності до тієї чи іншої комісії.

Виходячи із вище сказаного, вважати виховну роботу у 2024-2025 навчальному році такою, що відповідає плану та реалізації концепції національної школи в педагогічному процесі.

З огляду на ці обставини національно-патріотичне виховання є пріоритетним напрямком у роботі педагогів. Метою національно-патріотичного виховання є сприяння вихованню у молодого покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності, моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального, культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого потенціалу молодих громадян

Формування громадянина-патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, в основу якого були б закладені та постійно втілювалися демократія, толерантність та повага до прав людини, набуває сьогодні особливого значення.

Виходячи з цього, основна ідея полягає у мотивації громадянської активності молодого покоління. Найкращою мотивацією до суспільної праці є почуття гордості за свою державу, співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та майбуття.

Збереження історико-культурних традицій угорського і українського народів, знання героїчного минулого наших народів – це основа патріотичного виховання учнівської молоді. Зберігаючи пам'ять про трагічні події своєї країни, людина не допустить, щоб історія повторилась. На сучасному етапі маємо виховати у молоді  пріоритет  загальнолюдських  цінностей  у  духовному  розвитку особистості  на національному підґрунті, допомогти оволодіти теоретичним характером знань та переконань в  усіх  галузях  науки,  моралі,  мистецтва,  релігії,  усвідомлено  вибирати  свої  соціальні переконання.

Педагогічний колектив закладу освіти застосовує різноманітні підходи до виховання учня як особистості, комплексно поєднуючи  всі форми виховання у систему для забезпечення досягнення кінцевої мети – конкурентоспроможного випускника та свідомого громадянина.

Отже, вся наша робота спрямована на виховання молодої людини, яка б уміла вчитися, жити, працювати, була соціально зрілою, а головне – патріотом своєї держави.

ОЦІНКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Головне завдання вчителя – забезпечити рівень навчальних досягнень і розвитку компетентностей на рівні Державних стандартів, безумовне виконання навчальних програм та планів. Основними умовами успішного досягнення базової компетентності учнями закладу освіти ми вважаємо:

Підвищення ефективності уроку як основної можливості діалогу учня та вчителя;

Розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння змісту освіти;

Ріст професійної майстерності педагогічних кадрів;

Орієнтацію педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії;

Забезпечення принципів відкритості й комфортності освіти в усіх її аспектах;

Комплексний супровід педагогами освітнього та професійного вибору здобувачів освіти.

Вчителі самостійно розробляють календарно-тематичні плани відповідно до Державних стандартів загальної середньої освіти, навчальної програми (зокрема розробленої на основі модельної), освітньої програми закладу, враховуючи особливості класів, їх профільність, спеціалізацію тощо. За підсумками навчального року вчителі самостійно або спільно з колегами на засіданнях методичних об’єднань аналізують результативність календарно-тематичного планування, вносять необхідні корективи. У змісті календарно-тематичного планування визначено організаційні форми проведення навчальних занять, види робіт, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями. Учителі самостійно визначають обсяг годин на вивчення навчальної теми, можуть змінювати послідовність вивчення тем у календарно-тематичному плані.

Вчителі використовують види, форми і методи роботи, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями. З-поміж навчальних завдань, які пропонуються учням, переважають творчі, проблемні, пошукові, дослідницькі, спрямовані на застосування знань у практичній діяльності.

У змісті домашніх завдань переважають завдання творчого, прикладного, проблемного і пошукового спрямування. Вчителі розробляють та використовують інформаційні освітні ресурси під час проведення навчальних занять або обов’язкових видів роботи для учнів. З розроблених освітніх ресурсів учителі формують власне освітнє портфоліо. Вчителі розробляють або використовують електронні освітні ресурси з метою запровадження технологій дистанційного навчання. Вчителі формують суспільні цінності через зміст навчального матеріалу

предметів (курсів). Під час проведення навчальних занять в учнів виховується почуття патріотизму, поваги до державної та рідної (угорської) мов, законів України. Відбувається розвиток в учнів загальнолюдських цінностей, навичок співпраці та командної роботи. Особистим прикладом виховується в учнів толерантне ставлення та взаємоповага.

Вчителі володіють навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі, використовують у своїй роботі інформаційно-комунікаційні технології, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями. Під час проведення навчальних занять використовуються

медіаресурси, можливості Інтернет-мережі.

Освітній процес  в нашому навчальному закладі забезпечували 34 педагогічні працівники, з них : 

2  –  мають педагогічне звання  «учитель-методист»;

11  –  педагогічне звання  «старший учитель»;

20  –  мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»;

4  –  кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії»;

4  –  кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії»;

1  – кваліфікаційну категорію «спеціаліст»;

5  –  розряд згідно єдиної тарифної сітки. 

Протягом навчального року проводилась заходи по  атестації педагогічних працівників згідно окремого плану:  про атестовано 4 педагогів. З них:

• 4  атестовано як таких, що відповідають займаній посаді,
• 2 присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»,
• 1  підтверджено кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»,
• 1 підтверджено  раніше присвоєну кваліфікаційну категорію «бібліотекар І категорії»

 За навчальний рік було проведено згідно плану 10 засідань педагогічних рад. Були розглянути наступні питання:

• Про підсумки діяльності ліцею у 2023-2024 навчальному році та завдання на 2024-2025 нр.
• Про організацію освітнього процесу, затвердження структури 2024-2025 навчального року
• Про затвердження річного плану, схвалення Освітньої програми, погодження Стратегії розвитку, положення про академічну доброчесність, плану заходів спрямованих на запобігання та протидію боулінгу.
• Про особливості оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти у 5-7 класах.
• Про електронні класні журнали.
• Про адаптацію учнів 1,5,10 класів.
• Про моніторинг стану викладання та якості знань учнів з української мови, літератури, угорської мови, літератури, світової літератури, математики.
• Інтерактивні форми і методи проведення уроків української мови та літератури.
• Формування високого рівня життєвої компетентності та удосконалення роботи учнівського самоврядування.
• Про рівень ролі домашніх завдань у формуванні в учнів інтересу до навчання з математики.
• Про затвердження Положення «Про порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників».
• Про визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2024 році та затвердження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2025 рік.
• Про затвердження списку кандидатів на отримання свідоцтв із відзнакою у 9,11 класах.
• Про результати навчальних досягнень здобувачів освіти у І семестрі 2024-2025 н.р.
• Про вибір проектів підручників для 1,2,3,8 класів.
• Про академічну доброчесність.
• Про стан роботи з ОП та безпеки життєдіяльності, протипожежної безпеки, дорожньо-транспортного травматизму.
• Профілактика та запобігання проявів боулінгу.
• Про переведення учнів 1-8, 9,10 класів до наступного класу та їх нагородження.
• Про випуск учнів 11 класу та їх нагородження.
• Про випуск екстернів.

Якість освітнього процесу закладу освіти, його результати значною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

У школі функціонували  наступні методичні об’єднання:

• вчителів початкових класів та вчителів художньо-естетичного циклу (музичного та образотворчого мистецтва, мистецтва) (керівник Панулич Б.Ф.);
• вчителів іноземної мови, української мови та літератури (керівник Сентімреі Н.В..);
• вчителів угорської мови, літератури та історії (керівник Оноді Е.С.);
• вчителів біології, хімії, географії (керівник Санісло М.Б..);
• вчителів фізичної культури, ОЗ, (керівник Півсе Ф.Ф.);
• вчителів математики, фізики, інформатики (керівник Молнар Д.Й.)
• практичний психолог (Молнар Т.О.) працює в міському методичному об’єднанні психологів.
• класних керівників (Береш А.Й.)

Всі методичні об’єднання працювали за своїми планами та за встановленими графіками. Всі заплановані методичні заходи були проведені.

Стратегічна ціль: ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Так як реформування в освіті вимагає від учителя великої перебудови, навчання, тому Постанова Кабінету Міністрів України №800 вимагає від вчителя постійного навчання і розвитку, пошуку різних форм і методів, тут на заміну приходять альтернативні форми-онлайн. Це передбачає звітування педагогів про форми, методи і теми обрані для навчання, тому протягом року проведені  педагогічні ради по затвердженню планів та результатів  самоосвітньої діяльності педагогічних працівників.

Відповідно до частини другої статті 54 та 59 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники  зобов’язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність. Але такий обов’язок урівноважується  правом  педагогічних працівників, визначеним у частині першій цієї статті, на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації.

Проведено засідання педагогічні ради (Протокол №11 від 23.12.2024) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №800: 

• Про затвердження Положення «Про порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників».
• Про визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2024 році та затвердження підвищення кваліфікації педагогічних працівників на 2025 рік.

Педагогічні працівники для самоосвітньої діяльності обирають  на 2025 рік онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та семінари.

• 90% педагогічних працівників вважає, що в закладі освіти створені всі умови для постійного підвищення кваіліфікації педагогічних працівників, 10% вважає, що переважно всі умови.

Робота педагогічного колективу була спрямована на забезпечення виконання навчальних програм і вимог Державних стандартів освіти. Заклад на якісному рівні задовольняє запити учасників освітнього процесу, про що свідчать опитування учасників освітнього процесу.

Педагогічний колектив втілює Концепцію нової української школи з 2018 року. Цього року маємо других випускників Нової української школи, які отримали свідоцтва за чотири роки навчання в початковій школі.   З  2022 року стартує новий етап  впровадження НУШ у базовій школі. Створено відповідне освітнє середовище в 1-4 класах НУШ.  Придбано дидактичні матеріали, парти,  ноутбуки, принтери. Вчителі, які працюють в 1-4, 5-6-7 класах, будуть працювати у 8 класі та адміністрація закладу  пройшли відповідну професійну підготовку. На даний час ведеться ґрунтовна робота щодо підготовки впровадження Державного стандарту у 5-8 класах.

Впроваджується формувальне оцінювання навчальних досягнень здобувачів знань.

Основними умовами успішного досягнення базової компетентності учнями закладу освіти ми вважаємо: підвищення ефективності уроку як основної можливості діалогу учня та вчителя; розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння змісту освіти; ріст професійної майстерності педагогічних кадрів; орієнтацію педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії; забезпечення принципів відкритості й комфортності освіти в усіх її аспектах; комплексний супровід педагогами освітнього та професійного вибору школярів.

Педагоги ведуть із учнями та їхніми батьками постійний конструктивний діалог. Вчасно і кваліфіковано реагують на соціальні, емоційні, когнітивні та фізичні потреби учнів. Прислухаються до учнів та проявляють доброзичливість, інтерес і повагу до кожного учня. Своєю власною поведінкою моделюють та підтримують просоціальну поведінку. Педагоги сприяють розвиткові демократичних цінностей та громадянських компетентностей учнів, залучаючи їх до прийняття рішень щодо питань, які їх безпосередньо стосуються. Педагоги спонукають учнів висловлювати власну думку, а використовуючи особистісно орієнтований підхід у навчанні, підтримують розвиток відповідальності, самостійності та самоконтролю учнів.

Педагоги знаходяться в постійній комунікації з батьками учнів. Комунікація здійснюється у різних формах. Вчителі намагаються отримати зворотний зв’язок від батьків з метою забезпечення постійного прогресу учнів в оволодінні ключовими компетентностями.

Між педагогами сформовані та підтримуються партнерські взаємини. Вони постійно співпрацюють, діляться знаннями, використовують взаємовідвідування навчальних занять з метою покращення якості викладання. Проблеми, які виникають, систематично вирішуються, командна співпраця є ефективною.

46% педагогічних працівників надає перевагу індивідуальному спілкуванню з батьками, 52% - батьківськім зборам, 2% - не бачить сенсу у комунікації з батьками.

2025/2026 навчальний рік є особливим з точки зору ведення виховної роботи через соціально-політичну та економічну кризу в Україні. В контексті нових викликів, що постали перед країною, необхідно переглянути практику виховної роботи та захисту дітей у навчальному закладі.

Керуючись Законом України «Про повну загальну середню освіту», Програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Концепції національно-патріотичного виховання та Програмами в галузі освіти, де визначені завдання загальної середньої освіти, наш ліцей головну увагу у виховній роботі акцентує на вихованні громадянина – патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями, з свідомим ставленням до обов’язків; на формуванні особистості учня; вихованні поваги до національних цінностей нашого народу; вироблення навичок здорового способу життя; готовності до подальшої соціалізації.

Пріоритетними в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

• упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань;
• використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
• впровадження дієвого шкільного самоврядування в освітній процес;
• ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної та національної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процесу;
• перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Педагогічним працівникам необхідно забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення».

Велику увагу необхідно приділяти учням, які виховуються у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах, внутрішньо переміщеним родинам  з метою попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми. Педагогічному колективу необхідно здійснювати:

• внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога;
• інформувати службу у справах дітей;
• здійснювати психолого-педагогічний супровід таких дітей;
• контролювати відвідування ними навчальних занять та якість навчання;
• активно залучати до громадської та гурткової роботи тощо.

Особливої ваги набуває питання патріотичного виховання учнів, особливо необхідно посилити національно-патріотичний характер навчання та виховання, передбачивши використання у виховній роботі з учнями кращих традицій та звичаїв українського народу.                                                                        

Важливим завданням є підготовка старшокласників до дорослого, сімейного життя. Відродити в народні звичаї, котрі становлять серцевину сімейно-побутової культури і мають потужний виховний потенціал, – одне з найважливіших і невідкладних завдань педагогів. Важливе значення матиме живе спілкування з батьками учнів, які бережуть сімейні традиції, шанують далеких предків, рід, сім’ю, історію українського народу, рідного краю.

У роботі з даного питання педагогам необхідно звертатися до проекту Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родин» що містить основні положення, які стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства.

Роботу з батьками необхідно будувати так, щоб батьки відчували свою визначальну роль у справах учнівського та педагогічного колективів.

Перед колективом  поставлено  такі виховні завдання:

1. Продовжувати роботу над проблемною темою: «Створення умов для формування ключових компетентостей особистості, здатної реалізувати свій потенціал у суспільстві, та підвищення професійної майстерності педагогів як важливої складової розвитку сучасної школи»

2. Впроваджувати  в  освітній  процес  інноваційні  технології,  продовжувати  роботу  над  проектними  технологіями.    

3. Впроваджувати  сучасні   методи навчання і виховання у педагогічну практику на основі соціалізації, в контексті подій, що постали перед країною.

4. Створювати умови для постійного професійного вдосконалення педагогічних працівників, підвищення їх майстерності, вивчення та впровадження в навчально-виховний процес кращого  педагогічного досвіду .

5. Продовжувати роботу з питань виховання громадської свідомості учнів, патріотизму, національних традицій моралі, поваги до державних символів України.

6. Активізувати роботу шкільного самоврядування шляхом залучення учнів до управління ліцеєм, проведення лінійок, активно залучати учнів до участі у позаурочному житті.
7. Забезпечити безумовне виконання всіх норм законодавства із захисту дітей пільгових категорій та інших учасників освітнього процесу.                                                                                           
8. Продовжувати профілактичну роботу з правового виховання.
9. Впроваджувати в освітній процес Концепцію національно-патріотичного виховання.
10.  Активізувати роботу серед учнівського колективу з протидії булінгу на насилля.

УПРАВЛІНСЬКІ ПРОЦЕСИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Заклад освіти має чітко сформульовану, зрозумілу та реалістичну стратегію розвитку. Стратегія визначає місію, візію та цілі діяльності закладу освіти, умови, необхідні для їх досягнення, пріоритети та кроки, які керівництво та педагоги здійснюють для досягнення визначених цілей відповідно до принципів освіти та підготовки учнів до майбутнього життя. Ці пріоритети та кроки узгоджено з пріоритетними напрямами розвитку засновника. Стратегія розвитку оприлюднена, доступна для батьків та інших зацікавлених осіб. Заклад освіти обговорює стратегію із засновником, педпрацівниками, учнями та отримує зворотний зв’язок. Стратегія розвитку реалізується у відповідних часових проміжках. Заклад освіти регулярно відстежує та збирає інформацію, необхідну для свого стратегічного розвитку (наприклад, про зміни в законодавстві, розвиток освітньої політики, соціально-економічні зміни в регіоні, демографічні дані та плани територіального розвитку регіону) і відображає їх у процесі коригування стратегії розвитку.

Заклад освіти має реалістичний річний план роботи. У річному плані чітко сформульовано: цілі (короткострокові), завдання та заходи для їх виконання з урахуванням конкретних умов діяльності. Здійснюється аналіз виконання плану за попередній навчальний рік. До його розроблення залучаються усі учасники освітнього процесу. Всі компоненти річного плану є вимірюваними. Річний план роботи схвалено педагогічною радою закладу освіти та оприлюднено.

Протягом  2024-2025 н. р. у закладі освіти проводилося анонімне анкетування.

Щодо анкетування педагогічних працівників:

90 % вчителів зазначили, що у закладі освіти створені належні умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації, 10% відповіли, що переважно так.

• 90% педагогів зазначили, що у закладі немає жодних перешкод для професійного розвитку, 10% - вказали на відсутність матеріального заохочення з боку керівництва.
• 47% педагогів цілком задоволені освітнім середовищем та умовами праці у закладі, 53%– переважно задоволені освітнім середовищем та умовами праці у закладі.
• 52% відповіли, що в цілому психологічний клімат в закладі сприяє співпраці педагогів, 48% відповіли, що переважно так, але співпраця є ситуативною.
• більшість вчителів, що брали участь в анкетуванні вважають, що керівництво закладу відкрите до спілкування, вони можуть вільно висловлювати свою точку зору, навіть якщо вона не співпадає з думкою керівництва, 3 колег дали протилежні відповіді.

Щодо результатів анкетування учнів, то:

• 66% здобувачів освіти зазначили, що їм подобається перебування у школі, 29% відповіли, що не дуже.
• 77% зазначили, що їм комфортно у закладі освіти, 21% відповіли, що не дуже комфортно.
• 80% здобувачів освіти стверджують, що вони почувають себе безпечно у закладі освіти, 15% - здебільшого ні.
• 67 % учнів зауважили, що не відчувають булінгу у закладі освіти, 20% відповіли щодо них були поодинокі булінгу та цькування, 13 % зазначили, що досить часто відчувають цькування.
• 93 учнів відповіли, що керівництво закладу розглядає їхні звернення, 5 % зазначили, що їм невідомо про можливість звернення.

Щодо анкетування батьків:

• 70 % батьків зазначили, що їхня дитина охоче відвідує заклад освіти, 9 % батьків відповіли, що неохоче.
• 89 % зазначили в анкетуванні, що їм вдається поспілкуватися з керівництвом закладу та досягти взаєморозуміння, 9%– іноді, 2% - ніколи.
• 95 % опитаних батьків задоволені організацією освітнього процесу в школі, 2 % переважно незадоволені.
• 98% батьків вважають, що учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення їхньої дитини, 2% вважають, що інколи оцінювання несправедливе.
• 93% батьків задоволені харчуванням дитини у закладі освіти, 7% - не задоволені.
• 84% батьків у анкетуванні зазначили, що їхні права як учасників освітнього процесу не порушуються, 13%відповіли, що інколи порушуються, але вирішуються, 3%– інколи порушуються і не вирішуються.

Адміністрація закладу освіти постійно вивчає потреби учнів та працівників закладу, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію. Адміністрація враховує, наскільки матеріально-технічне та фінансове забезпечення сприяє або зменшує можливості для досягнення цілей, які закладено у стратегії розвитку. Заклад освіти надає засновнику об’єктивну та актуальну інформацію щодо своїх потреб. Адміністрація закладу освіти систематично оцінює стан матеріальних умов для навчання. Відповідно до стратегії розвитку та у співпраці з засновником заклад освіти підтримує такий стан матеріальних умов, який забезпечує доступ до освіти кожному учневі відповідно до його індивідуальних освітніх потреб.

Управлінська діяльність спрямована на забезпечення якості освіти на рівні Державних стандартів. В закладі постійно відбувається моніторинг поставлених цілей даною стратегією. Формуються відносини довіри, прозорості, відкритості завдяки роботі сайту закладу освіти, груп у соціальних мережах закладу освіти та офіційної Facebook-сторінки закладу освіти. Здійснюється ефективна кадрова політика, до викладацької діяльності залучені лише фахівці, які постійно підвищують свій професійний рівень. Використовуються онлайн-платформи для професійного самовдосконалення.

Здійснюється стимулювання професійної майстерності вчителів  відповідно до Положення про преміювання педагогічних працівників. Управлінські рішення приймаються на основі конструктивної співпраці, взаємодії з місцевою громадою, враховуються пропозиції учасників освітнього процесу.

Як директор закладу освіти у роботі з працівниками дотримуються партнерського стилю керівництва. Проблеми обговорюються й виробляються різні варіанти рішення, з них обирається найбільш оптимальний, затверджується і в подальшому здійснюється. Основними формами спілкування є наради, індивідуальні бесіди, інформування. Моніторинг здійснюється не заради пошуку винних, а заради позитивного кінцевого результату. На моє переконання, завдяки такому стилю керівництва у закладі освіти залишається мінімум агресивності, наявне творче вирішення справ; переважають такі методи керівництва як порада, особистий приклад, похвала; ставлення до людей – шанобливе, вимогливість поєднується із справедливістю, спілкування ввічливе, поважливе, рідко з наказом. У зв'язку з цим я надаю колегам більше самостійності, відповідно їхній кваліфікації і характеру роботи, створюю необхідні умови для самореалізації. У кожному зі своїх підлеглих бачу, насамперед, особистість у всьому розмаїтті її людських якостей і властивостей.

Ще однією з важливих складових управлінського процесу є безумовне виконання вимог статті 30 Закону України «Про освіту», яка визначає перелік обов’язкової інформації, яку заклад має оприлюднювати. У нашому навчальному закладі створений та активно функціонує офіційний сайт, де є відкритий доступ до вищезгаданої публічної інформації. Сайт закладу постійно оновлюється, висвітлює події, які відбуваються у житті школи, є одним із інструментів організації дистанційного навчання. Шкільне життя навчального закладу висвітлюється також на офіційній Facebook-сторінці закладу, що є більш популярною серед учнів та батьків.

Право на якісну освіту в безпечних і нешкідливих умовах може бути реалізоване виключно за умови достатнього фінансування освіти та ефективного використання цих коштів. 

Фінансово-господарська діяльність закладу освіти в 2024-2025 навчальному році була спрямована на створення належних умов для забезпечення освітнього процесу. Школа є розпорядником коштів третього рівня і має відокремлену бухгалтерію. В цьому році, який повністю пройшов в умовах загарбницької  війни проти нашої країни, багато уваги надавалось безпековим питанням, облаштуванню укриттів  та організаційно технічних умов для очного, дистанційного та змішаного навчання. Крім того в зв’язку з активізацією російської агресії на території школи діяв «Пункт незламності», що потребувало значних організаційних заходів та мобілізації матеріальних ресурсів для забезпечення його ефективної роботи.  Можливості використання належних школі фінансів була обмеженою особливостями нормативної бази періоду воєнного стану (постанова КМУ № 590):                            

  Основними джерелами фінансування школи були:

• • державна субвенція;
  • місцевий бюджет;
  • позабюджетні кошти.

У повному обсязі  забезпечується заробітна плата працівників закладу, виплата оздоровчих та винагороди згідно ст. 57 ЗУ «Про освіту» у розмірі 100%.

Основні концептуальні  завдання розвитку закладу на 2025-2026 навчальний  рік:

1.  Формування безпечного освітнього простору навчального закладу для всіх учасників освітнього процесу, створення безпечних умов для здобуття освіти,  її доступності та якості (відповідно вимог та рекомендацій воєнного стану та безпекової ситуації).

2.   Створення умов для максимальної реалізації можливостей  очного та змішаного навчання для учнів нашої школи.  

3.  Забезпечення якості надання освітніх послуг на початковому, базовому та профільному рівнях освіти відповідно до державних стандартів.

4. Формування цінностей і компетенцій необхідних для самореалізації здобувачів освіти, якостей успішної людини творця свого майбутнього.

5. Виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору.  Патріотичне, громадянське та мілітарне виховання. 

6. Організація якісного освітнього простору для дистанційного навчання.

7. Розвиток у здобувачів освіти пізнавальних інтересів і здібностей, потреб глибокого і творчого оволодіння знаннями, розвиток критичного мислення та емоційного інтелекту, навчання самостійного набуття знань, прагнення і мотивації постійно навчатись протягом усього життя.

 8. Розвиток матеріально технічної бази та покращення умов освітньої діяльності навчального закладу (відповідно фінансових можливостей, умов та особливостей воєнного стану).

 9. Організація різнорівневої взаємодії та  співпраці всіх учасників освітнього процесу в боротьбі нашої країни проти російської агресії.

Пріоритетними напрямками роботи закладу освіти на 2025-2026 н. р. повинні стати:

• Оновлення змісту освіти;
• Професійний розвиток педагогів;
• Орієнтація на потреби учнів;
• Сучасне освітнє середовище;
• Педагогіка партнерства;
• Наскрізний процес виховання;
• Ефективне управління

З метою впровадження в життя закладу освіти державно-громадської моделі управлін­ня у закладі залучаються до  управління такі органи: загальношкільна конференція; рада профілактики правопорушень;  батьківський актив; адміністрація закладу освіти; педагогічна рада; профспілковий комітет; органи учнівського самоврядування.

Державно-громадське управління в освітньому закладі базується на принципах: демократичності; прозорості управлінських рішень; колегіальності; делегуванні повноважень; громадського обговорення важливих питань життя школи; звітності директора перед шкільною громадою та засновником.

Адміністрація закладу в партнерстві з органами місцевого самоврядування спрямовує свою діяльність на пошук ресурсів для розвитку закладу освіти, на вирішення проблем в межах їх повноважень. Вчителі закладу освіти  беруть участь у роботі органів місцевого самоврядування, громадському житті.

Таким чином, планові заходи у 2024-2025 н. р. були реалізовані в повній мірі. Наш заклад освіти готовий  відчинити двері для учнів…! Під час війни ми всі розуміємо, що проблемою для учнів є дистанційне навчання через недостатній рівень мотивації, самоорганізації, соціалізації, спілкування з однолітками. Діти скучили за живим спілкуванням! Очне навчання — це в першу чергу емоційний інтелект. Це емоції, яких учні були позбавлені усі ці роки. 

Ми також розуміємо, що найголовніше зараз – це є безпека учнів!

Дякую учням, батькам за розуміння, підтримку, здорову критику.

Дякую педагогам, які просто розривалися у своїх розкладах,  формах навчання, але наповну викладалися на уроках заради майбутнього наших дітей, заради нашого з вами майбутнього!

1.2. МЕТА, КЛЮЧОВІ ОРІЄНТИРИ, ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

1.2.1. Мета діяльності закладу: щаслива та успішна дитина. Ліцей повинен сприяти розкриттю особистісного потенціалу та індивідуальних талантів. Адже ми повинні поважати особистість у кожній дитині та створити комфортне середовище для гармонійного розвитку – атмосферу знань і можливостей. Це забезпечить повноцінну реалізацію прав громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

1.2.2. Ключові орієнтири діяльності ліцею: СЕРЕДОВИЩЕ; УЧЕНЬ; УЧИТЕЛЬ; УПРАВЛІННЯ, НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

1.2.3.Пріоритетні напрями діяльності закладу:

• створення сучасного, доступного, безпечного й комфортного освітнього середовища;
• спрямування спільної роботи колективу на підвищення якості та конкурентоспроможності освіти через розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти; осучаснення форм і методів організації освітнього процесу;
•  застосування компетентнісного підходу до реалізації Державних стандартів загальної середньої освіти;
•  забезпечення особистісного розвитку людини відповідно до її індивідуальних задатків, здібностей, потреб;
•  формування ефективної системи виховання й соціалізації дітей та молоді;
•  створення умов для безперервної освіти педагога;
• удосконалення системи управління в умовах інституційної, академічної та фінансової автономії закладу;
• орієнтація роботи на особливі умови воєнного і післявоєнного стану в Україні;
• подолання освітніх втрат, пов’язаних з  повномасштабним вторгненням російської федерації і введенням правового режиму ввоєнного стану;
• збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу.