A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Чопський заклад загальної середьої освіти І-ІII ступенів №2 імені Іштвана Сечені Ужгородського району Закарпатської області Чопської міської ради
Ужгородський

Коронавірус: симптоми та профілактика

Коронавірус: симптоми та профілактика

Коронавірус — це гостре вірусне захворювання, що характеризується переважним ураженням дихальної системи та шлунково-кишкового тракту. Коронавірус є зоонозною інфекцією за походженням. 

Класифікація

Існує кілька різновидів коронавірусу, що викликає захворювання у людини.

Залежно від генетичних властивостей збудника виділяють три групи вірусів:

  • віруси людини HCoV-226Е;
  • віруси людини HCoV-OC43, кишкові збудники HECoV;
  • коронавіруси SARS-CoV та MERS-CoV;
  • ротавіруси людини HNoV.

 

Коронавірус у людини першої або другої групи вважається збудником не важких респіраторних вірусних інфекцій.

Найбільш важкі клінічні прояви можна спостерігати при зараженні наступними збудниками:

  • вірус SARS-Cov викликає розвиток атипової пневмонії або тяжкого гострого респіраторного синдрому;
  • вірус MERS-CoV викликає середньосхідний респіраторний синдром, для якого характерний розвиток гострої пневмонії та ниркової недостатності;
  • вірус 2019 nCov викликає розвиток респіраторного дистрес-синдрому.

Етіологія захворювання

Коронавірусну інфекцію викликають РНК-геномні віруси роду Coronavirus. Коронавірус оточений суперкапсидом, який пронизаний рідко розташованими шипами, що мають будову тонких шийок та розташованих на них кулястих головок, що за зовнішнім виглядом нагадує корону.

Для людини хвороботворними є респіраторні та кишкові коронавіруси. Найчастіше зустрічається респіраторний різновид захворювання, який зазвичай діагностується, як гостра респіраторна вірусна інфекція.

Віруси нестійкі у зовнішньому середовищі. Збудники не можуть передаватися через предмети, дверні ручки, посилки, продукти (банани, мандарини, м'ясо, риба і т.д.). Вони миттєво гинуть при температурі понад 50 градусів, руйнуються під дією хлороформу, формаліну, етилового спирту або ефіру. Коронавірус добре переносить заморожування.

Шляхи зараження та механізми розвитку

Причинами коронавірусу є мутації, в результаті яких з'являється новий тип вірусу. Джерелом коронавірусної інфекції, як правило, є хвора людина. При цьому, період контагіозності невизначено довгий.

Джерелом коронавірусу можуть бути деякі звірі (мавпи, птахи, змії та інші). Джерелом нового типу збудника (2019 nCov) стали, ймовірно, кажани. При цьому в даний час немає даних про те, що домашні тварини (такі, як собаки чи кішки) можуть переносити коронавірус 2019 nCov.

Вірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, фекально-оральним шляхом. До факторів передачі відносяться виділення носоглотки, блювотних мас, фекалії птахів, тварин, хворої людини.

У людей сприйнятливість до коронавірусу дуже висока, захворювання загрожує всім віковим групам. Антигенна різнорідність вірусів зумовлює значну частоту повторного інфікування збудниками інших серологічних типів.

На сьогоднішній день патогенетичні механізми розвитку коронавірусної інфекції вивчені недостатньо. Вхідними воротами для інфекції є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. При ураженні збудником 2019 nCov інфікування стрімко поширюється на бронхи та легені.

При фекально-оральному механізмі передачі захворювання проявляється у вигляді ураження шлунково-кишкового тракту.

Захворювання супроводжується синтезом антитіл, які не гарантують захисту від повторного зараження.

Клінічні прояви

Для більшості коронавірусних інфекцій інкубаційний період обмежений 2-3 добами. Однак, для коронавірусу 2019 nCov цей період може становити від 1 до 14 днів (в середньому 10 днів).

Протягом усього цього періоду людина може заражати інших. Протікає захворювання, найчастіше, як звичайний грип, парагрип або будь-яка інша гостра респіраторна інфекція з усіма характерними для них ознаками.

Характерні симптоми коронавірусу при респіраторній формі:

  • біль при ковтанні, чханні;
  • риніт;
  • головний біль;
  • кашель;
  • прояви гіпоксії;
  • підвищення температури;
  • лихоманка;
  • м'язовий біль.

На початковому етапі зараження новим типом збудника ознаки коронавірусу збігаються з усіма ознаками звичайної застуди: сухий кашель, слабкість, підвищення температури. У деяких пацієнтів відзначаються ураження очей (кон'юнктивіт) та діарея. Якщо захворювання протікає в легкій формі, запалення легенів не розвивається й весь патологічний процес обмежується слабо вираженими симптомами. У таких випадках температура може підійматися незначно або взагалі залишатися в межах норми.

При важких формах захворювання стан пацієнта швидко погіршується, підіймається дуже висока температура, з'являється непродуктивний сильний кашель, розвивається дихальна недостатність. Стан хворого значно погіршується, якщо є супутні захворювання.

Особливості захворювання у дітей

У дітей інфікування може поширюватися на нижні відділи дихальних шляхів, викликаючи біль в грудях при диханні та задишку. Спостерігається запалення гортані, шийний лімфаденіт, свистячі та сухі хрипи в легенях.

Особливості перебігу та ускладнення

При звичайній коронавірусній інфекції повне одужання зазвичай настає через 5-7 днів. Віруси mers та sars cov, як правило, ускладнень не викликають і прогноз захворювання сприятливий.

Якщо захворювання протікає у більш важкій формі, на одужання може піти два та більше тижня.

У важких випадках наслідки коронавірусу вкрай несприятливі:

  • Виражена інтоксикація
  • Ознаки набряку легенів
  • Прогресуюча гостра дихальна недостатність
  • Поліорганна недостатність

Прогноз при такому перебігу захворювання несприятливий.

Діагностика

Провести діагностику коронавірусу тільки по клінічній картині неможливо, через те, що симптоми коронавірусу повністю ідентичні симптомам інших респіраторних інфекцій. Швидко визначити наявність коронавірусу в організмі дозволяють тест-системи.

Діагноз "коронавірусна інфекція" може бути підтверджений тільки лабораторними методами діагностики:

  • виділення вірусу з допомогою ЗТ-ПЛР та ІФА;
  • виявлення його антигену в епітеліальних клітинах носа за допомогою імуноферментного аналізу;
  • визначення титрів специфічних антитіл.

 

Матеріалом для дослідження служать слиз, харкотиння, кров, сеча та ін.

При підозрі на розвиток пневмонії лікар призначає рентгенографію.

Диференціальна діагностика коронавірусу проводиться з риновірусною інфекцією, РС-інфекцією, бактеріальними та вірусними гастроентеритами.

Лікування

Лікування коронавірусу легкої форми або середньої тяжкості включає симптоматичне лікування — препарати для зниження температури, кашлю, препарати від нежитю і т.д.

В основі лікування важких форм коронавірусу лежить медикаментозна терапія.

Фармакотерапія коронавірусу:

  • противірусні препарати;
  • специфічні імуноглобуліни;
  • кортикостероїди.

 

Кортикостероїди призначаються при прогресивному погіршенні клінічної картини, тривалій лімфопенії, зниженні насичення крові киснем.

При розвитку тяжких ускладнень показано застосування антибіотиків, проведення штучної вентиляції легенів.

Хороші результати були отримані при введенні важким пацієнтам плазми крові від перехворілих на атипову пневмонію.

Профілактика

На сьогодні специфічних заходів профілактики коронавірусу немає — вакцина поки не розроблена.

При появі найменших симптомів захворювання рекомендується перебувати вдома.

У період великої захворюваності оточуючих необхідно максимально обмежити контакти з оточуючими людьми, уникати стовпотворіння, не відвідувати місця великого скупчення людей.

Заходи профілактики коронавірусу:

  • не відвідувати регіони, де найбільш часто зустрічається коронавірусна інфекція;
  • носити засоби індивідуального захисту (маски);
  • регулярно мити руки;
  • обмежити контакти на близькій відстані;
  • більше гуляти на свіжому повітрі в парках, скверах, далеко від людей;
  • зміцнювати місцевий імунітет (дотримуватися температурного режиму в приміщенні — 18-20 градусів, підтримувати необхідну вологість — від 40 до 60%);
  • частіше провітрювати житлове приміщення;
  • зволожувати слизові оболонки верхніх дихальних шляхів сольовими розчинами.

Який лікар лікує?

Лікування коронавірусу здійснюють лікарі-інфекціоністи. Перед розробкою схеми лікування, проводиться повна діагностика захворювання та оцінюється тяжкість клінічних проявів.

Orthocoronavirinae[ред. | ред. код]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Ця стаття про підродину вірусів. Про новий коронавірус 2019 року див. SARS-CoV-2.

Про родину вірусів див. Коронавіруси.

 

Orthocoronavirinae
Coronaviruses 004 lores.jpg
Класифікація вірусівредагувати
(без рангу): Віруси (Virus)
Realm: Riboviria
Тип: incertae sedis
Ряд: Nidovirales
Родина: Коронавіруси (Coronaviridae)
Підродина: Orthocoronavirinae
Роди[1]
Синоніми[2]
  • Coronavirinae

Ортокоронавіруси або лат. Orthocoronavirinae — підродина вірусів з родини коронавірусів, що об'єднує оболонкові плеоморфні[К 1] позитивно спрямовані одноланцюгові РНК-віруси, що спричинюють широкий спектр захворювань різної тяжкості у тварин, включаючи людину. У більшості випадків коронавирусні інфекції перебігають у легкій формі, проте в XXI столітті відбулися спалахи тяжких захворювань, що спричинюють бетакоронавіруси — MERS-CoV і SARS-CoV. З кінця 2019 року йде спалах коронавірусної хвороби 2019, яку спричинює новий бетакоронавірус SARS-CoV-2 (2019-nCoV) з цієї родини.

Коронавірус (англ. Coronavirus) — колишня назва роду цих вірусів, яка була скасована ICTV у 2009 році[3]. На заміну з'явився Coronavirinae, що був перейменований у Orthocoronavirinae[4].

Зміст

Морфологія[ред. | ред. код]

Діаметр різних вірусів — 80-220 нм. Вони оточені поверхневими булавоподібними виступами довжиною 12—24 нм і нагадують фігуру сонячної корони. Виступи розташовано у два рази рідше, ніж шипики на поверхні вірусу грипу, легко відламуються при зберіганні та очищенні вірусу, руйнуються бромелайном та трипсином.

У серцевині віріона розрізняють центральне тіло та матрикс. Центральне тіло являє собою центральний нуклеокапсид діаметром 14—16 нм, утворений нитками діаметром 9 нм. Матрикс розташований між нуклеокапсидом та ліпопротеїдною оболонкою. Віруси розмножуються в цитоплазмі інфікованих клітин. У довкіллі ці віруси нестійкі, руйнуються при температурі 56 °С приблизно за 10-15 хв. Деякі різновиди передаються від людини до людини повітряно-крапельним механізмом передачі при тісному контакті.

Класифікація[ред. | ред. код]

До 2009 року представників підродини об'єднували в рід Coronavirus[5], але в 2009 році систематику коронавірусів переглянули: рід Coronavirus розділили на 3 (AlphacoronavirusBetacoronavirusGammacoronavirus), об'єднаних у підродину Coronavirinae, яка в 2018 була перейменована у Orthocoronavirinae.

Міжнародний комітет з таксономії вірусів (ICTV) станом на травень 2016 року виділяє в підродині 4 роди:

  • Рід Alphacoronavirus (11 видів)
  • Рід Betacoronavirus (9 видів)
  • Рід Gammacoronavirus (2 види)
  • Рід Deltacoronavirus (8 видів)

Коронавіруси людини[ред. | ред. код]

Станом на березень 2020, відомі такі види коронавірусних інфекцій людини:

Фізико-хімічні та фізичні властивості[ред. | ред. код]

Коефіцієнт седиментації вірусів 390S.

Плавуча щільність у хлориді цезію 1,18 г/см3, плавуча щільність нуклеокапсида 1,31 г/см3. Вірус чутливий до ефіру та детергентів, нестійкий до pH 3,0, прогрівання до температури 56 °C, УФ — променів.

Геном[ред. | ред. код]

Представлений одноланцюговою лінійною РНК з молекулярною масою 5×106 — 7×106 і коефіцієнтом седиментації 60—70S. При нагріванні РНК дисоціює на фрагменти з коефіцієнтом седиментації 35S та 4S. РНК містить до 70 поліаденілатових послідовностей на 3’-кінці. Геном коронавірусів має позитивну полярність.

Розмір геному 27—32kb.

Стратегія реплікації цитоплазматичного типу[ред. | ред. код]

  1. Прикріплення вірусного білка S до рецепторів хазяїна, що опосередковує ендоцитоз вірусу в клітину хазяїна.
  2. Злиття вірусної мембрани з мембраною ендосоми, ssРНК (+) викидається в цитоплазму.
  3. Синтез та протеолітичне розщеплення реплікази поліпротеїну.
  4. Реплікація відбувається в вірусних фабриках. dsРНК геном синтезується з ssРНК (+).
  5. Геном dsРНК транскрибується/реплікується тим самим забезпечуючи утворення геномів мРНК/нова ssРНК(+).
  6. Синтез структурних білків кодованих субгеномною мРНК.
  7. Збірка і брунькування на мембрані ендоплазматичного ретикулуму, проміжного компартменту та комплексу Ґольджі.
  8. Випуск нових віріонів.

Білки, ліпіди, вуглеводи[ред. | ред. код]

До складу віріона входять РНК, білки, ліпіди, вуглеводи. Ліпіди знаходяться в складі ліпопротеїдної мембрани, вуглеводи — в складі глікопротеїдів.

Коронавіруси містять три групи білків нуклеокапсида з молекулярною масою 50×103 — 60×103 який асоційований з геномом і формує спіральний РНП; білки оболонки, що є глікопротеїдами з молекулярною масою 90×103−180×103, які забезпечують адсорбцію та проникнення вірусу в клітину й обумовлюють злиття вірусної та клітинної мембрани; матриксний білок з молекулярною масою 20×103 — 35×103, що входить до складу вірусної оболонки та різною мірою глікозильований.

Коронавіруси людини мають спільний антиген з коронавірусами тварин (великої рогатої худоби, мишей, свиней), за винятком вірусу інфекційного бронхіту курей та деяких інших.

Біологічні властивості[ред. | ред. код]

Коронавіруси інфікують птахів та багатьох ссавців, спричинюють коронавірусну інфекцію. Основними мішенями вірусу є дихальні шляхи, травна система та нервові тканини, водночас часто страждають печінка, нирки, серце та очі. Також коронавіруси уражають епітеліальні клітини та макрофаги. У природі коронавіруси мають значно ширше коло господарів, ніж очікувалось у лабораторних умовах. Тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS) спричинює особливий коронавірус, який, як вважається, перейшов до людей від іншого виду тварин. Передача відбувається фекально-оральнимповітряно-крапельним механізмами, переносники невідомі.

Попри те, що коронавіруси можуть взаємодіяти з численними клітинними рецепторами, для розвитку інфекції необхідна специфічна взаємодія. Залежно від рецепторів, які використовує вірус, їх поділяють на 3 групи. Поширення коронавірусів, радше за все, є повсюдним, оскільки в кожній країні, де проводяться серологічні та вірусологічні дослідження, було знайдено докази зараження коронавірусами.

Коронавірусні інфекції мають сезонний характер і поширюються в основному в осінньо-зимовий період. Джерелом інфекції є хвора людина, механізм передачі повітряно-крапельний. Захворювання висококонтагіозне.

Коронавіруси спричиняють у людей респіраторні ураження по типу застуди; найбільш характерними проявами є нежить, зазвичай без підвищення температури, окрім випадку ТГРС та БКРС, який спричинює ендемічну тяжку гостру респіраторну інфекцію і створив надзвичайну ситуацію у системі охорони здоров'я низки країн Аравійського півострова і навколишніх регіонів[6]. 2015 року нетривалий спалах БКРС навіть зафіксували у жителів Південної Кореї.

У січні 2020 року в Китаї виявлено новий коронавірус SARS-CoV-2, який спричинює гостру респіраторну хворобу, що наразі перебігає у вигляді спалаху з поширенням за межі Китаю.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі
  1.  Плеоморфний — має більш ніж одну форму або стадію спор у життєвому циклі.
Примітки
  1.  Virus Taxonomy: 2018 Release (html). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (en). October 2018. Архів оригіналу за 4 March 2018. Процитовано 25 January 2019.
  2.  ICTV Taxonomy history: Orthocoronavirinae (html). International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV) (en). Архів оригіналу за 26 January 2019. Процитовано 26 January 2019.
  3.  ICTV Taxonomy history: Coronavirustalk.ictvonline.org. International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). Процитовано 7 березня 2020.
  4.  talk.ictvonline.org. International Committee on Taxonomy of Viruses (ICTV). ICTV Taxonomy history: Orthocoronavirinae https://talk.ictvonline.org//taxonomy/p/taxonomy-history?taxnode_id=201851847 Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 7 березня 2020.
  5.  ICTV Taxonomy History for Coronavirus на сайті ICTV(англ.)п.
  6.  Второе совещание Комитета ММСП по чрезвычайной ситуации в отношении коронавируса ближневосточного респираторного синдрома (БВРС-КоВ). Заявление ВОЗ. 17 июля 2013 г.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора